Сучасні годівниці на фермерському пташнику або на промисловій птахофабриці - це насамперед функціональність і раціональність систем годування, де контролюється кожен грам у раціоні птиці. Операційні витрати на годування становлять практично 60-70% бюджету на утримання господарства. Тому дуже важливо, щоб корм засвоювався з якомога вищим відсотком, приносячи прибуток.
Які ключові причини втрати кормів на пташнику
З-поміж основних факторів втрати кормів у пташнику привертають увагу такі:
-
Годівниці мають відповідати віку птиці, щільності посадки. Наприклад, у перші тижні життя курчатам потрібні низенькі годівниці, у дорослому віці - відповідно до породи курей.
-
Неправильне встановлення. Якщо годівниця розміщена надто низько, кури викидатимуть корм; коли ж зависоко - він буде недоступним. Обидва варіанти не забезпечують рівномірного доступу птиці до харчування.
-
Відсутність датчиків рівня корму. Вони гарантують автоматичну рівномірну подачу їжі та оптимальний її розподіл. При цьому участь людини не потрібна, що допомагає економити на оплаті персоналу.
-
Некомфортний мікроклімат у курнику. Птиця може втратити апетит і не набрати запланованої маси.
Тож правильно підібраний інвентар для годування птиці - це не даремна витрата, а щоденна економія.
На що звернути увагу при виборі обладнання для годування
Ніколи не купуйте обладнання за принципом «сусід-фермер порадив». Однак економія - це не зменшення норм годівлі, а вдало підібрані годівниці, орієнтовані на зниження втрат корму. Таке обладнання варто купувати у таких надійних постачальників, як ПП «Вентура», де можна придбати:
-
годівниці;
-
лебідки;
-
труби для подачі корму, виготовлені з оцинкованої сталі діаметром 45 мм та з 1-4 отворами;
-
мотор-редуктор з контрольною годівницею;
-
підвіс лінії годування, приймальні бункери;
-
датчики рівня корму - механічні (монтуються в контрольну годівницю з хоперами) або ємнісні (крім того, мають світлову індикацію та захист від пошкоджень).
Обладнання розроблено таким чином, аби корм не розсипався, не втрачався під час подачі та не з’їдався сторонніми птахами.
Варто зауважити, що птахи завжди намагаються залізти всередину годівниці, тому доступ має бути обмеженим для лап, але не для дзьоба. Кращими годівницями вважаються:
-
бункерні моделі, які стали золотим стандартом: ви насипаєте корм у закриту ємність, і під власною вагою він поступово надходить до систем подачі корму;
-
секційні розділювачі, які бувають з решітками та отворами: птах засовує голову, з’їдає, скільки потрібно, не заважаючи сусідам;
-
системи автоматичного годування птиці - ідеальні для птахофабрики у промислових масштабах.
Слід також звернути увагу на зменшення відходів корму, клас породи птиці, вчасне підстригання дзьоба (дебікінг), форму корму (порошок чи гранули), сезонність годування, особливо якщо це волога суміш. Вибирайте також спосіб годування: найекономічніший, коли кількість корму одноразово менша, а число додавань збільшено. Втрати такі:
-
40-50%, якщо корм заповнює всю годівницю;
-
до 12% - коли на ⅔;
-
4-5% - половина годівниці з кормом;
-
1-2% - якщо годівниця заповнюється на ⅓.
При оптимальному способі годування кожна доросла курка-несучка може заощадити 20-30 г їжі на день, що протягом року становить 7,2-10,8 кг корму.
