ТОП-200 приватних компаній України 2025

У 2025 році український бізнес не просто вижив — він став опорою для національної економіки. Попри ракетні удари, втрати інфраструктури, міграцію персоналу та нестабільність енергетичного ринку, сотні компаній зуміли не лише втриматись, але й показати вражаючі результати. Forbes Україна, традиційно, зібрав рейтинг ТОП-200 найбільших приватних компаній, які не лише генерують мільярдні обороти, але й забезпечують стабільність, зайнятість, валютні надходження та інновації.

Цей рейтинг — не просто список. Це дзеркало українського бізнесу, який, хоч і поранений війною, не втратив прагнення до зростання. За кожною цифрою — історія боротьби: відновлення після обстрілів, релокація виробництва, збереження робочих місць, диверсифікація ланцюгів постачання. Бізнес став не лише економічним, а й соціальним фронтом.

У той час як багато державних підприємств функціонують на межі, саме приватний сектор виводить країну вперед. Його гнучкість, стратегічне мислення та готовність до змін вразили навіть скептиків. А отже, цей рейтинг — не тільки про гроші. Він про силу, про стійкість, про те, на кого справді можна покластися.

Що об’єднує 200 компаній з рейтингу Forbes? Вони — хребет економіки України. Вони — ті, хто створює робочі місця, платить податки та вірить у майбутнє країни. І в цьому матеріалі ми не просто покажемо їх назви — ми пояснимо, чому вони там, як їм це вдалося та що це означає для кожного з нас.

Автор статті

Денис Демчина

Бізнес-брокер та засновник найбільшого Телеграм-каналу для продажу бізнесів в Україні . Понад 6 років допомагає підприємцям купувати та продавати бізнеси, провів 250+ угод. Приєднуйтесь до спільноти, де вже понад 15,000 українських підприємців.

Підписатися на Telegram

Що таке рейтинг Forbes Україна 2025: Методологія та критерії

Щорічний рейтинг Forbes Україна — це не просто перелік найбільших компаній. Це аналітичний зріз стану приватного сектору країни, складений на основі фінансових показників, галузевих тенденцій та реального впливу компаній на економіку. Рейтинг 2025 року став особливим: він враховує не лише сухі цифри, а й здатність бізнесу до адаптації в умовах війни, релокації, обмежень логістики та кризової економіки.

Які критерії використовував Forbes при складанні списку ТОП-200?

Виручка за 2024 рік — основний показник, що визначає розмір компанії.
Динаміка доходів у першому півріччі 2025 року — тренд на зростання або спад.
Прибутковість — не кожна компанія, що має велику виручку, є прибутковою.
Кількість працівників — важливо для розуміння соціального значення бізнесу.
Галузева приналежність — для оцінки ролі різних секторів у загальній структурі економіки.
Фінансова стійкість та здатність до відновлення — критичні параметри у воєнний час.

Команда Forbes аналізувала звітність, офіційні реєстри, бази даних компаній, а також проводила глибинні інтерв’ю з представниками бізнесу. Також враховувались публічні джерела, зокрема база YouControl, дані Нацбанку, Мінфіну та біржові звіти.

Цей підхід дозволив не лише ранжувати компанії за обсягом доходів, але й зробити зріз по тому, як бізнес функціонує в кризових умовах. Важливо розуміти: рейтинги Forbes — це не лише про «багаті компанії», це про стійкість, вплив і перспективність.

Окремо варто зазначити, що рейтинг не включає державні підприємства, банки, страхові компанії чи фонди. Це лише приватний бізнес, який працює у виробництві, торгівлі, ІТ, енергетиці, агросекторі, транспорті та інших секторах.

І найцікавіше — у порівнянні з попередніми роками, Forbes зафіксував безпрецедентну кількість новачків у списку — компаній, які змогли вирости завдяки гнучкості, новим технологіям і вчасній трансформації.

ТОП-200 найбільших приватних компаній України 2025 року: рейтинг Forbes Ukraine

Місце	Компанія	Галузь	Власники	Дохід 2024, млрд грн	Прибуток 2024, млрд грн	Дохід 6 міс. 2025 , млрд грн	Зміна доходу за 6 міс. 2025	Кількість співробітників 2024
1	Метінвест	Металургія, видобування залізних руд	Рінат Ахметов, Smart Holding	323,2	-46,3	148	-7%	40 535
2	ДТЕК	Енергетика	Рінат Ахметов	245,9	н/д	135,6	38%	55 000
3	АТБ	Роздрібна торгівля	Геннадій Буткевич, Євген Єрмаков, Віктор Карачун	208,9	3,1	117,2	20%	46 084
4	Kernel	Агро, харчова промисловість	Андрій Веревський	158,1	9,8	90,2	16%	10 900
5	Fozzy Group	Роздрібна торгівля	Володимир Костельман, Олег Сотников, Роман Чигір та інші	143,8	н/д	80,7	21%	48 417
6	МХП	Агро, харчова промисловість	Юрій Косюк, Саудівська сільськогосподарська та тваринницька інвестиційна компанія (SALIC), інші акціонери	122,3	5,8	68,1	17%	30 889
7	ОККО	Торгівля нафтопродуктами	Віталій Антонов, ЄБРР	88,3	н/д	43,2	9%	10 496
8	ДЛ Солюшн	Оптова торгівля	Арі Вебер	88	0,1	52,4	39%	1597
9	Епіцентр	Роздрібна торгівля	Олександр Герега, Галина Герега, Тетяна Суржик	81,8	н/д	40,9	3%	29 392
10	Запоріжсталь	Металургія	Рінат Ахметов, Smart Holding	70,3	0,9	36	4%	8577
11	Оптіма-Фарм	Оптова торгівля	Андрій Губський	69,5	3,6	35,5	10%	2558
12	БаДМ	Оптова торгівля	Олександр Дитятковський, Олександр Суходольський, Ігор Суходольський	67,8	4,6	35,2	9%	2212
13	АрселорМiттал Кривий Рiг	Металургія	Arcelor Mittal	64,6	-8,8	33,8	10%	13 273
14	Українська бронетехніка	Оборонна промисловість	Людмила Петрига, Марина Дмитрієва, Олена Бровченко, Владислав Бельбас, Сергій Пилипенко	58,2	1,4	н/д	н/д	427
15	WOG	Торгівля нафтопродуктами	Сергій Лагур, Світлана Івахів	55,2	н/д	27,4	5%	7000
16	Група NOVA	Логістика	Вячеслав Климов, Володимир Поперешнюк	54,2	3,8	29,8	22%	42 298
17	Philip Morris	Тютюнова	Philip Morris International	52	0,3	29,3	26%	861
18	Rozetka	Роздрібна торгівля	Сім’я Чечоткіних, Horizon Capital, Микола Палієнко, Тарас Мурашко, Денис Горовий	46	н/д	21,2	2%	7880
19	ADM	Агро	ADM	43,4	-0,6	15,3	-15%	249
20	Interpipe	Металургія	Віктор Пінчук	42,2	11,3	23,9	14%	9700
21	Group DF	Хімічна промисловість, оптова торгівля	Дмитро Фірташ	39,4	н/д	22,9	11%	5203
22	UPG (Укрпалетсистем)	Торгівля нафтопродуктами	Володимир Петренко	38,4	0	18,9	8%	3853
23	Ерідон	Агро	Сергій Кролевець	38,3	н/д	27	29%	3400
24	Аврора	Роздрібна торгівля	Лев Жиденко, Тарас Панасенко, Леся Клименко, Horizon Capital	38	4,1	21,7	31%	12 536
25	Група ГТ	Оптова торгівля	Родина Сухомлин, Ігор Аврамов	37,8	н/д	14,7	10%	319
26	Ferrexpo	Видобування залізних руд	Костянтин Жеваго, інші акціонери	37,5	-2	18,9	-12%	8542
27	Roshen	Харчова промисловість	Родина Порошенко	37,4	н/д	18,9	20%	12 009
28	BAT	Тютюнова	British American Tobacco	37	1,9	18,7	14%	770
29	Київстар	Телекомунікації	Veon	36,6	11,3	21,1	29%	3296
30	АНЦ	Аптечні мережі	Артур Кадушкін, Костянтин Пучин, Андрій Ахтирський	36,5	н/д	21,5	25%	7087
31	Comfy	Роздрібна торгівля	Станіслав Роніс	35	0	15,8	12%	4534
32	Подорожник	Аптечні мережі	Олександр Федечко	31,8	н/д	18,8	25%	10 716
33	JTI	Тютюнова	Japan Tobacco Inc.	31,2	2,6	18,6	38%	782
34	АТ Енерго Трейд	Торгівля нафтопродуктами	Роман Адамов	31,2	0,1	14,7	7%	100
35	Novus	Роздрібна торгівля	Марина Познякова, Раймондас Туменас, Агне Рузгіене	29	0,6	16,3	21%	7160
36	Metro	Роздрібна торгівля	Metro Group	28,8	0,1	15,5	20%	3151
37	Eva	Роздрібна торгівля	Руслан Шостак, Валерій Кіптик	26,9	1,2	14,8	19%	12 588
38	Louis Dreyfus	Агро	Louis Dreyfus Company	26,9	1,1	11,5	-14%	128
39	Астарта	Агро, харчова промисловість	Віктор Іванчик	26,5	3,6	10,3	-24%	6939
40	Cargill	Агро	Cargill	26,1	0,7	6,1	-34%	135
41	УкрАвто	Торгівля автомобілями	Таріел Васадзе	25,8	н/д	13,8	20%	4040
42	Аптека 9-1-1	Аптечні мережі	Ануш Данієлян, Нуне Данієлян	25,3	н/д	10,2	-13%	7583
43	Ukrlandfarming	Агро	Олег Бахматюк	20–30	н/д	н/д	н/д	10 000 – 12 000
44	Група LNZ	Агро	Дмитро Кравченко	23,5– 26,5	н/д	н/д	н/д	н/д
45	Агропросперіс	Агро	NCH	22–27	н/д	дек.15	н/д	3151
46	Vodafone Group	Телекомунікації	Насіб Гасанов	24,4	3,5	н/д	н/д	4312
47	Група ERC	Оптова торгівля	Сергій Артюх, Андрій Дегода, Леонід Стольников	24,3	н/д	10,4	-7%	1125
48	SoftServe	IT	Тарас Кицмей, Ярослав Любінець, Тарас Вервега та інші	21–26	н/д	н/д	н/д	7401
49	Bunge (Suntrade)	Агро, харчова промисловість	Bunge Ltd	23,3	1,2	15,4	6%	374
50	Samsung	Оптова торгівля	Samsung Electronics	22,2	0,6	11,1	14%	103
51	АВ Метал Груп	Металотрейдинг	Сергій Скида, Володимир Гончаренко та інші	21,9	0,1	11,6	19%	3185
52	Retail Group	Роздрібна торгівля	Роман Лунін	21,2	н/д	11,9	19%	5732
53	Toyota	Торгівля автомобілями	Sumitomo Corp.	21,2	1,8	10,2	2%	167
54	Група БРСМ	Торгівля нафтопродуктами	Андрій Біба	21,2	н/д	6,8	-32%	4454
55	Favbet	Гральний бізнес	Андрій Матюха	21,2	1,7	9,6	-4%	707
56	Нібулон	Агро	Андрій Вадатурський	20,3	-1,3	8,4	-14%	2842
57	В Агро	Агро	Михайло Воронич, Артем Дегтяр	20	0,3	9	-6%	51
58	Varus	Роздрібна торгівля	Валерій Кіптик, Руслан Шостак	20	0	11,3	18%	6557
59	Південний ГЗК	Видобування залізних руд	Рінат Ахметов, Smart Holding	19,2	2,4	12,7	44%	4480
60	Краматорський завод важкого верстатобудування	Машинобудування	Максим Єфімов	19,2	0,6	21,4	3,5 раза	1905
61	MS Capital (Автострада)	Будівництво	Максим Шкіль	19	н/д	10,3	-9%	4921
62	EPAM	IT	EPAM Systems Inc.	18,9	н/д	9,7	11%	н/д
63	DVL (Datagroup-Volia-Lifecell)	Телекомунікації	Ксав’є Ніель	17,8	н/д	10	16%	4728
64	Diloretio (Burisma)	Видобування нафти та газу	Сім’я Злочевських	17,8	н/д	7,7	7%	795
65	Continental Farmers Group	Агро	Саудівська сільськогосподарська та тваринницька інвестиційна компанія (SALIC)	17,8	н/д	10,5	25%	2431
66	Група MTI	Оптова та роздрібна торгівля	Володимир Цой, Сергій Башлаков	17,3	н/д	7,8	11%	2800
67	McDonald’s	Ресторани	Mcd Europe	16,8	1,6	9,9	27%	9638
68	Delta Wilmar	Агро	Wilmar International (Сінгапур)	16,7	н/д	9,8	33%	766
69	Бажаємо здоровʼя	Аптечні мережі	Андрій Варченко, Олександр Кощей, Євген Капусенко	16,6	н/д	8,3	4%	4970
70	Coca-Cola	Виробництво напоїв	Coca-Cola	16,3	2,1	8,8	14%	1040
71	Genesis	IT	Василь Ульянов, Володимир Многолєтній, Віталій Лаптенок, Horizon Capital	14–18	н/д	н/д	н/д	2789
72	Група VIDI	Торгівля автомобілями	Віталій Джуринський	15,7	0,5	8,2	17%	1314
73	Асбіс-Україна	Оптова торгівля	Сергій Костевич	15,5	0	6	-7%	208
74	Imperial Tobacco	Тютюнова	Imperial Tobacco Overseas Holdings	15,1	0,5	8,8	33%	647
75	ABT Баварія	Торгівля автомобілями	Avto Aktiv Intermercatus (Словенія)	15	1,5	6	-8%	437
76	Nestlé	Харчова промисловість	Nestle S.A. (Швейцарія)	14,9	-1,1	10	22%	3395
77	ФТД Ритейл (Фокстрот)	Роздрібна торгівля	Геннадій Виходцев, Валерій Маковецький	14,9	0	7,3	20%	3708
78	Bunge (Viterra)	Агро, харчова промисловість	Renaisco (Viterra/Glencore), переходить до Bunge через злиття	14,8	0,5	4,7	-27%	144
79	Winner Imports	Торгівля автомобілями	Сім’я Гинянських	14,1	1,4	8,4	31%	299
80	Група Асканія	Оптова торгівля	Сергій Горбань	14	н/д	6,7	26%	3060
81	Auto Distribution Group	Оптова торгівля	Віктор Альошин, Віталій Страшенко, Ольга Страшенко	13,7	н/д	6,8	1%	2566
82	Таврія Плюс	Роздрібна торгівля	Борис Музальов, Михайло Музальов	13,6	0,2	7,2	15%	2935
83	Івано-Франківськцемент	Виробництво будматеріалів	Микола Круць	13,5	3	7,5	22%	1836
84	STV Group	Оптова торгівля	Родина Сітенко, Юрій Сташків та інші	13,4	н/д	7,4	10,4 р	4105
85	Автомагістраль-Південь	Будівництво	Олександр Бойко	13,2	1,4	1,9	-70%	3294
86	Оболонь	Виробництво напоїв	Олександр Слободян	12,8	1,2	6,7	12%	2164
87	Укрпромінвест-агро	Агро	Родина Порошенко	11,5–14	н/д	н/д	н/д	н/д
88	Порше Україна	Торгівля автомобілями	Porsche Holding	12,7	1	7,5	38%	101
89	Bayadera Group	Виробництво напоїв	Святослав Нечитайло	12,7	0,2	6,6	18%	3500
90	Carlsberg	Виробництво напоїв	Carlsberg Group	12,5	2,2	6,1	5%	1310
91	Мірана	Оптова торгівля	Юрій Петренко, Віталій Хмеленко	12,4	0	8,5	84%	137
92	Slots UA (Betking)	Гральний бізнес	Павло Журило	12,4	2,6	7,3	50%	52
93	Syngenta	Оптова торгівля, агро	Syngenta Group Co., Ltd.	12,4	0,2	10	18%	461
94	Група Техноторг	Оптова торгівля	Ігор Калюжний	12,3	н/д	7,9	49%	1366
95	Сандора	Виробництво напоїв	PepsiCo	12,2	1	6,4	11%	2444
96	Епіцентр Агро	Агро	Олександр Герега, Галина Герега, Тетяна Суржик	12,1	н/д	5	-15%	3870
97	CRH	Виробництво будматеріалів	CRH	12,1	н/д	6,5	17%	1739
98	Ajax Systems	IT	Олександр Конотопський, Horizon Capital	11,5–12,5	н/д	н/д	н/д	3411
99	Група Щедро	Харчова промисловість	Анатолій Мартинов	12	н/д	4,5	-31%	3059
100	Радехівський цукор	Харчова промисловість	Володимир Матківський, Pfeifer & Langen International B.V.	11,8	0,2	3,8	-5%	911
101	Аптека доброго дня	Аптечні мережі	Ігор Червоненко, Євген Червоненко	11,7	н/д	6,2	8%	3856
102	Globallogic	IT	Hitachi	11,7	0,7	5,6	-5%	2044
103	Комел	Оптова торгівля	Родина Караван	11,6	0,8	6,1	25%	525
104	Агросем	Оптова торгівля	Олег Звягінцев, Олександр Вайнер, Ігор Звягінцев, Олексій Кулик	11,2	0,2	6,9	23%	650
105	Група Технова	Енергетика	Анатолій Шкрібляк	11,2	н/д	6,8	48%	2221
106	LPP	Роздрібна торгівля	LPP Group	11	0,1	7,1	55%	2162
107	Фармак	Фармацевтична	Філя Жебровська	10,8	1,6	5,9	18%	2733
108	AMIC	Торгівля нафтопродуктами	Клезл Йоханнес, Майєр Гюнтер	10,8	-2	5,4	8%	1725
109	Electro Cable Group	Машинобудування	Олександр Черняк	10,7	н/д	4,3	-24%	985
110	Алло	Роздрібна торгівля	Дмитро Деревицький	10,6	0	4,5	9%	1441
111	Юрія-Фарм	Фармацевтична	Микола Гуменюк, Наталія Бобок	10,6	н/д	н/д	н/д	>3000
112	Група Терра Фуд	Харчова промисловість	Родина Войтович	10,6	н/д	6,3	27%	4546
113	Auchan	Роздрібна торгівля	Elo Group	10,2	-0,6	4,9	1%	3127
114	SAV Orbico	Оптова торгівля	Бранко Рогліч, Анатолій Строган, Максим Сафонов, Олег Баришевський	10,1	н/д	4,2	-16%	1745
115	Група Надежда	Торгівля нафтопродуктами	Віктор Батраченко, Станіслав Батраченко, Сергій Саміков	9,7	н/д	2,2	-53%	1512
116	Ужгородський машинобудівний завод	Машинобудування	Максим Єфімов, Євгеній Гречин	9,6	3	12,7	3,8 раза	565
117	ЮК Дистрибьюшн	Оптова торгівля	Геннадій Виходцев, Валерій Маковецький	9,6	0,1	3,8	-1%	724
118	Mondelez	Харчова промисловість	Mondelez Nederland Services B.V.	9,5	0,6	5,1	42%	1000
119	Оліяр	Харчова промисловість	Ірина Залізна	9,3	0,6	6,3	58%	628
120	Bayer	Оптова торгівля	Bayer Global Investments	9,3	0,3	7,5	9%	424
121	Молочний альянс	Харчова промисловість	Олександр Деркач	9,3	н/д	4,8	11%	2391
122	SOCAR	Торгівля нафтопродуктами	SOCAR	9,2	н/д	4,9	7%	1540
123	Вітагро	Агро	Сергій Лабазюк	8,9–9,4	н/д	9,3–9,7	2,7 раза	5560
124	Група Параллель	Торгівля нафтопродуктами	Олександр Дубінін	9,1	н/д	4,4	-18%	566
125	Вересень Плюс (Файно Маркет)	Роздрібна торгівля	Віталій Денисенко	9,1	0,2	5,5	29%	3329
126	Кроноспан	Виробництво будматеріалів	Kronospan Holdings	9	н/д	5,7	36%	583
127	Авантаж-7	Торгівля нафтопродуктами	Наталія Чіріч	9	0,2	4,1	-11%	1015
128	Глобино	Харчова промисловість	Олександр Кузьмінський	9	н/д	4,4	4%	3792
129	Волинь-Зерно-Продукт	Агро	Євген Дудка	8,9	0,2	3,7	13%	992
130	Polycar (C-K-C)	Машинобудування	Сергій Калюш, Михайло Городових	8,9	0,5	4	25%	195
131	Група Onur	Будівництво, енергетика	Ісхан Четінджевіз, Онур Четінджевіз, Саадет Кавак	8,9	н/д	3,2	-26%	4038
132	Renault	Торгівля автомобілями	Renault Group	8,6	0,2	3,7	-14%	57
133	Вента	Оптова торгівля	Олександр Волошин, Акціонерне товариство «Катрен» (РФ), Олександр Чумак	8,5	0,2	4,5	7%	421
134	Procter & Gamble	Оптова торгівля	Procter & Gamble International	8,5	0,1	4,9	17%	421
135	Індустріальна молочна компанія	Агро	Олександр Петров	8,5	2,2	3,5	-17%	1687
136	Логістик Юніон	Логістика	Геннадій Буткевич, Євген Єрмаков, Віктор Карачун	8,4	3,1	4,8	26%	4854
137	Група Єврокар	Торгівля автомобілями	Олег Боярин	8,4	н/д	5	43%	839
138	Leoni Wiring	Машинобудування	Leoni Bordnetz-Systeme	8,3	0,3	4,4	-2%	4815
139	Corteva Agriscience	Оптова торгівля, агро	Pioneer Overseas Corporation (США)	8,3	н/д	7	20%	335
140	Омега-Автопоставка	Оптова торгівля	Юрій Дудирєв, Віта Бисага	8,2	0,4	3,2	-14%	2188
141	Група Агроресурс	Оптова торгівля	Станіслав Мартинов	8,2	н/д	5,9	22%	701
142	Stellantis	Торгівля автомобілями	Automobiles Citroën S.A.	8	0,3	3,1	-20%	72
143	Група Будшляхмаш	Оптова торгівля, машинобудування	Мирослав і Олександр Гуйван	8	н/д	1,8	-43%	469
144	Юніверсал Фіш Компані	Оптова торгівля	Fishing Advice (Естонія), Олег Лущик	7,8	0,1	4,2	16%	947
145	Нікопольський завод феросплавів	Металургія	Ігор Коломойський, Віктор Пінчук	7,8	-3	3,9	12%	3010
146	Київський картонно-паперовий комбінат	Целюлозно-паперова	Pulp Mill Holding	7,7	0,6	3,9	6%	2133
147	Донбасенерго	Енергетика	Едуард Бондаренко, Максим Єфімов	7,6	-0,3	0,9	-77%	1182
148	Хаві Логістик	Оптова торгівля	HAVI Global Logistics	7,6	0	4,6	30%	194
149	Техімпекс	Оборонна промисловість	Віталій Леліков	7,6	0,2	н/д	н/д	410
150	Девіро	Оборонна промисловість	Ірина Хмель, Тетяна Лагутенко, Олена Заболотна, Денис Чередниченко та інші	7,6	1,2	н/д	н/д	439
151	НВО Практика	Оборонна промисловість	Олег Висоцький	7,5	0,5	3,6	-18%	794
152	Західнадрасервіс	Видобування нафти та газу	Зіновій Козицький	7,4	н/д	4,3	27%	1672
153	Лемтранс	Логістика	Рінат Ахметов	7,4	-0,6	4	-3%	440
154	Спектр-Агро	Агро	Oscar Agro Limited	7,3	0,2	5,9	11%	414
155	Метал Холдінг Трейд	Металотрейдинг	Сергій Лойченко, Володимир Побережнюк, Олег Мельник	7,2	0,2	3,5	3%	484
156	Елко Україна	Оптова торгівля	Андріс Путанс, Анжеліка Рубєжова	7,2	0	3,1	14%	155
157	BERTA Group	Оптова та роздрібна торгівля	Олександр Бережанський	7,2	н/д	3,8	30%	4415
158	Група RDS	Будівництво	Юрій Шумахер, Євген Коновалов	7,1	н/д	1,4	-59%	2010
159	Геймдев (Slots City)	Гральний бізнес	Павло Чиклікчи	7	-0,8	4,5	79%	103
160	Група Mars	Оптова торгівля	Mars Inc.	6,9	н/д	3,7	7%	198
161	Будпостач	Оптова торгівля	Дмитро Шитлін	6,9	0,3	3,7	16%	1909
162	Кворум-Нафта	Торгівля нафтопродуктами	Валерій Бабаріка, Ігор Кльован	6,9	0,1	3,9	-10%	199
163	Дарниця	Фармацевтична	Родина Загорій	6,9	0,7	1,7	-35%	1316
164	Група ІДС	Виробництво напоїв	IDS Ltd. (арешт)	6,9	н/д	3,5	16%	2061
165	Золотий дракон	Харчова промисловість	Олексій Скринський	6,9	0,2	3,9	23%	121
166	Солео	Оптова торгівля	Олександр Жердьов	6,8	0	3,3	69%	77
167	Група Малбі	Харчова промисловість	Євген Дверіс, Євгеній Шаринов	6,7	н/д	3,8	9%	1109
168	Вартіс	Оптова торгівля	Оксана Василенко, Володимир Власов, Анна Василенко	6,7	0	3,4	3%	165
169	Перша приватна броварня	Виробництво напоїв	Boneten Ltd. (Кіпр), Андрій Мацола, Марія Мацола	6,7	н/д	3,3	-2%	1073
170	Jysk	Роздрібна торгівля	Lars Larsen Group	6,7	1,3	3,5	28%	826
171	Укрмінхім	Оптова торгівля	Олег Глазун, Іван Глазун	6,7	0,1	4,3	17%	50
172	Нові Продукти	Виробництво напоїв	Віктор Гордєєв, Геннадій Невесенко	6,6	0,4	3,5	13%	814
173	Львівхолод	Роздрібна торгівля	Богдан Козак, Ольга Козак та інші	6,6	0	3,6	16%	2933
174	Tessla Group	Оптова торгівля	Ігор Шевченко, Софія Пластун	6,5	0	3,1	29%	69
175	Inter Cars	Оптова торгівля	Inter Cars (Польща)	6,5	0,3	3,6	19%	699
176	Агротрейд	Агро	Всеволод Кожемяко	6,5	н/д	2,7	-5%	1022
177	Скрінтек	Оборонна промисловість	Павло Єлізаров, Антон Анпілогов	6,5	1,1	3,8	67%	243
178	Елеватор Буд Інвест (холдинг АТК)	Агро, харчова промисловість	Юлія Завертана, Маріанна Бабічева	6,4	-0,4	3,1	-5%	295
179	Група Cersanit	Виробництво будматеріалів	Міхал Анджей Соловов	6,4	н/д	3,2	0%	1729
180	Енергетик Дніпро	Оптова торгівля	Анастасія Голікова	6,4	0	5,5	61%	65
181	KLO (Автобансервіс)	Торгівля нафтопродуктами	Олександр Кац, Ігор Чернявський, Вячеслав Стешенко, Наталія Глибокова	6,4	н/д	2,5	-26%	1819
182	ВіЯр	Виробництво меблів	Ярослав Шкотніков	6,3	н/д	3,7	-8%	3184
183	Inditex	Роздрібна торгівля	Zara Holding (Inditex)	6,2	0,6	4,2	2,2 раза	1123
184	Дніпровський електромеханічний завод	Виготовлення металевих виробів	Євген Музикін, Павло Музикін, Сергій Зубко, Анатолій Купенко, Владислав Синовець, Віталій Шульга, Євген Садовський	6,2	1	3,7	38%	844
185	Марвел	Оптова торгівля	Олексій Різник	6,2	0,1	2,8	3%	541
186	Альбакор	Оптова торгівля	Євгеній Бренгач, Сергій Кардаш, Дмитро Бобров	6,1	0	2,9	13%	828
187	Даліс Аутомотів Груп	Оптова торгівля	Петро Бойко, Світлана Бойко	6,1	0,3	3,5	22%	820
188	Вікант	Виробництво металевих виробів	Віталій Мороз, Олександр Мороз	6,1	0	3,9	35%	450
189	Кенпак	Виробництво паковання	Can-Pack, CP Glass	6,1	1,1	3,4	13%	213
190	GM Group	Торгівля автомобілями	Родина Гвоздьових	6,1	н/д	3,4	36%	599
191	Luxoft	IT	DXC Technology	6	н/д	2,9	-1%	н/д
192	Чернівецький завод прокатних валків	Машинобудування	Максим Єфімов та інші	6	3,1	5,9	↑у 3 р	115
193	Інпласт	Виробництво паковання	Стівен Делетраз, Едді Рамін	5,9	0,3	2,8	-2%	578
194	Allseeds Black Sea	Харчова промисловість	В’ячеслав Петрище, Пітер Врінс	5,9	н/д	2,3	43%	513
195	Євромікс	Оптова торгівля	Вадим Тугай	5,8	0	2,9	12%	1093
196	Птахокомплекс Дніпровський	Харчова промисловість	Сергій Рязанов	5,8	0,4	3,4	13%	1937
197	Модерн-Експо	Машинобудування	Петро Пилипюк, родина Лукасік	5,8	0,9	3,7	35%	1713
198	Дніпроспецсталь	Металургія	Наталія Селіванова та інші	5,7	-0,6	2,8	-7%	2609
199	L’Oréal	Оптова та роздрібна торгівля	L’Oréal	5,7	0,8	3,3	10%	326
200	Star Brands	Харчова промисловість	Родина Омельченко	5,5	н/д	3,4	25%	1077
201	Віктор і К	Харчова промисловість	Віктор Король	5,5	0,7	3,3	24%	1202
202	Західний Буг	Агро	Оксана Друль, Валерій Овчарук, Юрій Гладун, Віталій Сікорський	5,5	0,5	0,9	-33%	635

Ключові цифри та загальні тенденції рейтингу

Коли ми говоримо про ТОП-200 найбільших компаній України, варто одразу усвідомити масштаб: ці компанії — це більше ніж просто великі цифри у бухгалтерських звітах. Вони формують основу економіки країни. У 2025 році Forbes представив оновлений список, і цифри говорять самі за себе: тільки за 2024 рік ці бізнеси згенерували сотні мільярдів гривень виручки, забезпечивши понад 750 000 робочих місць по всій країні.

Основні цифри, які вражають:

Загальна сума виручки ТОП-200 у 2024 році перевищила 5 трильйонів гривень.
Середнє зростання доходів за перше півріччя 2025 року становило близько 16% — навіть в умовах війни та нестабільності.
ТОП-10 компаній акумулюють майже 30% загальної виручки всього рейтингу.
Найбільший сектор за кількістю компаній — роздрібна та оптова торгівля (91 учасник).
Агропромисловий комплекс — друга за масштабом група (57 компаній), що лишається критично важливою для валютної виручки країни.
12 компаній IT-сектора демонструють високі темпи зростання та експортоорієнтованість.

Ці дані говорять про дивовижну адаптивність українського бізнесу. Попри ризики, підприємці інвестують, відкривають нові виробничі лінії, виходять на іноземні ринки та зберігають колективи. Що ще важливіше — бізнес поступово зміщується до сталого розвитку, де ключову роль відіграє не лише дохід, а й вплив на суспільство, зайнятість, інновації та експортний потенціал.

Зміни у структурі рейтингу:

Компанії, орієнтовані на внутрішній ринок, почали витісняти експортерів.
Виробничі підприємства повертають свої позиції після шоку 2022–2023 років.
Різко зріс попит на логістику, ІТ та енергетичні рішення, що відображено у складі рейтингу.
У порівнянні з 2023 роком, понад 25 нових компаній увійшли до ТОП-200 — багато з них раніше були середнім бізнесом.

І ще одна важлива деталь: Forbes акцентує, що прибутковість і виручка не завжди йдуть поруч. Деякі компанії з мільярдними доходами фіксують чисті збитки, в той час як менші — працюють із хорошою маржинальністю. Це свідчить про глибокі трансформації в управлінні, собівартості, ланцюгах постачання та підходах до масштабування.

Рейтинг-2025 — це не лише оцінка минулого року. Це мапа майбутнього бізнесу в Україні: хто гнучкий — зростає, хто застряг у старих моделях — випадає.

ТОП-10 компаній України 2025: Короткий огляд лідерів

Щоб зрозуміти, хто саме формує економіку України в кризовий час, варто детально поглянути на перших десять компаній рейтингу Forbes. Ці бізнеси — справжні велетні, які не лише обігрують конкурентів за масштабами, а й утримують ключові галузі на плаву. Вони створюють десятки тисяч робочих місць, генерують мільярди доходів та постійно адаптуються до нової реальності.

1. Метінвест – стале ядро металургії

Виручка 2024: 323,2 млрд грн
Збиток: -46,3 млрд грн
Працівників: понад 40 000

Попри негативну рентабельність, «Метінвест» Ріната Ахметова залишається незаперечним лідером галузі, а разом з тим — і всієї економіки. Компанія забезпечує металургійну промисловість, експортує продукцію до ЄС, підтримує оборонну сферу (бронесталь), а також активно інвестує в соціальні проєкти та інфраструктуру. Саме її масштаб дозволяє переживати глибокі збитки і залишатись ключовим гравцем.

2. ДТЕК – енергетична опора країни

Виручка 2024: 245,9 млрд грн
Зростання доходу за 6 міс. 2025: +38%
Працівників: понад 55 000

ДТЕК не просто забезпечує електрикою мільйони українців — це компанія, яка буквально тримає світло у країні під час війни. Власність Ахметова знову в топі, завдяки масштабним інвестиціям у відновлювану енергетику, швидку адаптацію до ударів по енергосистемі та гнучку логістику. Вона стала символом стійкості в умовах енергетичних атак.

3. АТБ – ритейл, який не зупиняється

Виручка 2024: 208,9 млрд грн
Чистий прибуток: 3,1 млрд грн
Працівників: понад 46 000

У той час, як торгові мережі боролись за логістику, персонал і збереження постачання, АТБ не просто втримався — він розширився та зміцнив позиції. Компанія — лідер ринку FMCG, стала справжнім «магазином виживання» для мільйонів українців у 2024–2025 роках. Мережа працює в регіонах, де інші гравці закриваються.

4. Kernel – експортний флагман агроіндустрії

Виручка 2024: 158,1 млрд грн
Прибуток: 9,8 млрд грн
Працівників: близько 11 000

Kernel — одна з тих компаній, що не лише зберегли потужності, а й наростили обсяги експорту агропродукції попри обмеження морських портів. Їх логістична система, інвестиції в залізницю та інфраструктуру дозволили утримати валові обсяги на стабільному рівні.

5. Fozzy Group – мультибрендовий ритейл-гігант

Виручка 2024: 143,8 млрд грн
Працівників: понад 48 000

Під брендом Fozzy працює низка відомих мереж: «Сільпо», «Фора», «Thrash!», Le Silpo. Ця бізнес-група — один із найбільших роботодавців країни в галузі роздрібної торгівлі. Вони активно відкривають нові формати, вкладаються в e-commerce та демонструють чудову швидкість реагування на зміни попиту.

6. МХП – лідер у виробництві курятини

Виручка 2024: 122,3 млрд грн
Прибуток: 5,8 млрд грн
Працівників: понад 30 000

Миронівський хлібопродукт (бренд “Наша Ряба”) Юрія Косюка забезпечує стабільне постачання м’яса по всій Україні. Компанія не зупинилася, навіть коли фронт був поруч з виробничими об’єктами. Більше того, МХП продовжує експортувати продукцію у десятки країн світу, зберігаючи валютні надходження в Україну.

7. ОККО – пальне під час дефіциту

Виручка 2024: 88,3 млрд грн
Працівників: понад 10 000

Мережа АЗС ОККО, що належить Віталію Антонову, у 2022–2023 роках була в центрі паливної кризи. Але до 2025 року компанія вийшла в стабільну зону і наразі є одним із головних постачальників пального в країні. Вони швидко перебудували логістику, відкрили нові постачальні ланцюги з ЄС, і зробили все, щоб автівки не зупинились.

8. ДЛ Солюшн – несподіваний герой оптового ринку

Виручка 2024: 88 млрд грн
Прибуток: 0,1 млрд грн
Працівників: 1597

Невідома широкому загалу компанія показала найбільший ріст серед ТОП-10 — майже 40%. Вони займаються дистрибуцією, і саме швидкість, технологічність та гнучка модель дозволили їм захопити велику частку ринку в кризові роки.

9. Епіцентр – будівництво життя під обстрілами

Виручка 2024: 81,8 млрд грн
Працівників: понад 29 000

«Епіцентр» — не просто мережа будівельних гіпермаркетів. Це символ відновлення і побутової стабільності для мільйонів українців. Компанія відновлює склади, розширює присутність у західних регіонах і перетворилася на хаб товарів першої необхідності.

10. Запоріжсталь – металургійний гігант у прифронтовій зоні

Виручка 2024: 70,3 млрд грн
Прибуток: 0,9 млрд грн
Працівників: 8577

Запоріжсталь — компанія з найскладнішими умовами. Вона працює на південному сході країни, де ситуація залишається нестабільною. І все ж вона демонструє стабільну виручку та адаптацію — змінює логістику, зберігає штат і продовжує експорт.

Ці десять компаній — лакмусовий папірець українського бізнесу. Вони різні за масштабом, галуззю, прибутковістю, але об’єднує їх головне — стратегічна важливість і здатність вижити там, де інші здаються.

Вплив війни на економіку: адаптація, втрати, зростання

Війна стала для українського бізнесу не просто кризою — це був жорсткий тест на виживання, гнучкість і здатність діяти без інструкцій. У 2022 році компанії рятували людей і активи, у 2023 — перебудовували логістику, у 2024 — шукали нові ринки, а у 2025 — вже вчаться зростати в умовах постійного ризику. І це, без перебільшення, унікальний економічний феномен.

Перший удар прийшовся по інфраструктурі: зруйновані склади, виробництва, енергомережі. Металургія, машинобудування, логістика — галузі, які фізично залежать від території, зазнали колосальних втрат. Деякі підприємства опинилися на окупованих територіях, інші — у зоні постійних обстрілів. Але замість масового колапсу почався інший процес — релокація. Тисячі компаній перевезли обладнання на захід України, відкрили нові виробничі майданчики, змінили постачальників. Бізнес буквально навчився працювати “на колесах”.

Другий удар — енергетичний. Блекаути 2022–2024 років змусили компанії інвестувати в генератори, сонячні станції, системи накопичення енергії. Те, що раніше вважалося витратами “на майбутнє”, стало питанням виживання. У підсумку український бізнес став енергетично більш автономним, ніж до війни.

Третій виклик — кадри. Мобілізація, міграція, психологічне вигорання. Компанії почали боротися за людей: підвищення зарплат, гнучкі графіки, віддалена робота, програми підтримки військових і їхніх сімей. Людський капітал став стратегічним ресурсом.

І ось парадокс: на фоні втрат з’явилося і зростання. Чому? Бо ринок очистився від слабких гравців. Попит на базові товари, енергетику, логістику, будматеріали, агропродукцію — лише посилився. Держава і міжнародні партнери влили мільярди в економіку. Компанії, які змогли швидко адаптуватися, отримали нові ніші.

Війна змінила саму філософію бізнесу. Якщо раніше стратегія будувалась на ефективності, то тепер — на стійкості. Виграє не той, у кого нижча собівартість, а той, хто здатен працювати під сиренами, без світла і з розірваними ланцюгами постачання.

Український бізнес у 2025 році — це не просто економічна система. Це частина оборони країни. І саме ця здатність адаптуватися в екстремальних умовах стала головною причиною того, що економіка не зламалася.

Динаміка доходів у 2025: які компанії ростуть найшвидше

Якщо ви думаєте, що зростання можливе лише у спокійні часи — український бізнес готовий довести протилежне. Forbes у рейтингу ТОП-200 зафіксував важливу тенденцію: у 2025 році багато компаній не просто зберегли виручку, а показали двозначне зростання. І це не винятки — це тренд. Середнє зростання доходів у першому півріччі 2025 склало приблизно 16%. Але деякі гравці перевершили всі очікування.

Хто виріс найшвидше?

Краматорський завод важкого верстатобудування — зріст виручки в 3,5 раза. Таке стрімке зростання у воєнному машинобудуванні — логічний результат запиту на оборонні технології та верстати для виробництва зброї.
Ужгородський машинобудівний завод — збільшення доходу майже в 4 рази. Вони швидко адаптувалися до потреб ВПК і стали важливою ланкою оборонного ланцюга.
Мірана (оптова торгівля) — +84%. Їхній успіх пояснюється блискавичною перебудовою ланцюгів постачання та виходом на нові регіони.
Slots UA (Betking) — +50%. Попит на розваги в часи стресу, а також легалізація грального бізнесу, дали сильний поштовх для розвитку.

Не менш важливі і стабільні гравці, які за рік додали 20–30% доходу. Це компанії з роздрібної торгівлі (Varus, Аврора, Novus), агросектору (Ерідон, Continental Farmers Group), логістики (Група NOVA), ІТ (Genesis), тютюнові гіганти (JTI, BAT).

Які чинники забезпечили ріст?

Гнучкість логістики: Компанії, які змогли знайти нові шляхи доставки, обігнали конкурентів.
Локалізація: Виробництво всередині країни стало дешевшим, а попит на “своє” виріс.
Диверсифікація каналів збуту: Вихід у онлайн, відкриття нових регіональних хабів.
Актуальність продукту: Ті, хто забезпечував базові потреби — пальне, продукти, ліки — показали найкращі результати.

Ці компанії не чекали “кращих часів”. Вони змінювали структуру бізнесу, інвестували в автоматизацію, скорочували витрати, перебудовували команди. У результаті вони стали новими зірками українського ринку — не обов’язково найбільшими, але найживучішими.

Зростання доходів в умовах війни — це не просто вміння продавати. Це бізнес-наука виживання, в якій перемагає той, хто не боїться діяти.

Роль великих роботодавців у стабільності країни

Коли говорять про великі компанії, зазвичай згадують мільярдні обороти, ринки, власників. Але є показник, який під час війни став не менш важливим за виручку — кількість робочих місць. Саме великі роботодавці стали тихою, але критичною опорою соціальної стабільності в Україні.

Компанії з рейтингу ТОП-200 забезпечують понад 750 000 робочих місць. Це сотні тисяч родин, які мають стабільний дохід, можливість залишатися в країні, підтримувати локальну економіку. Уявіть ефект доміно: одна зарплата — це оренда житла, покупки в магазинах, податки, освіта дітей. Тому кожне збережене робоче місце — це внесок у макроекономічну рівновагу.

Найбільші роботодавці — це ритейл, агро та промисловість.

АТБ — понад 46 тисяч працівників.
Fozzy Group — близько 48 тисяч.
ДТЕК — 55 тисяч.
МХП — понад 30 тисяч.
Група NOVA (Нова пошта) — більше 40 тисяч.

Ці компанії не просто платять зарплати — вони утримують цілі екосистеми. Навколо великого підприємства завжди існують підрядники, логістичні партнери, локальні постачальники. Тобто один великий бізнес підтримує десятки менших.

Під час війни роль роботодавця стала ще ширшою. Бізнес узяв на себе частину соціальної функції держави:

виплати мобілізованим співробітникам,
програми психологічної підтримки,
допомога родинам загиблих,
релокація персоналу із зон бойових дій.

Це вже не просто HR-політика — це елемент національної стійкості.

Крім того, великі роботодавці стабілізують ринок праці. Вони стримують масове безробіття, яке могло б стати серйозним економічним шоком. Навіть у періоди падіння попиту ці компанії часто зберігають персонал, розуміючи: втратити команду легко, відновити — роки.

У результаті формується парадоксальна ситуація: у країні війна, але завдяки великим компаніям зберігається відносна економічна передбачуваність. Люди отримують зарплати, бізнес платить податки, економіка продовжує рухатися.

Саме тому ТОП-200 — це не просто рейтинг грошей. Це рейтинг тих, хто тримає соціальну тканину країни цілою.

Як компанії адаптувалися до нової реальності

Війна змусила український бізнес діяти не за правилами, а за інстинктом. Але цей «інстинкт» виявився неймовірно ефективним. Компанії, які ще в 2021 році будували плани на зростання в мирних умовах, уже у 2022–2025 роках стали прикладом адаптації, інноваційності та мобільності, яку не змогли б продемонструвати і глобальні гіганти.

Адаптація відбулася практично у всьому:

1. Релокація — «вивези або загинь»

Компанії масово переносили виробництво, склади, офіси на захід України або в безпечніші регіони. Це вимагало:

блискавичних рішень;
нових логістичних ланцюгів;
адаптації персоналу до нових умов.

Наприклад, багато виробничих гравців із Харкова, Дніпра та Києва частково або повністю перемістилися у Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську області.

2. Гнучка логістика — вміння доставити будь-куди

Порти заблоковані, траси — під обстрілами, паливо — в дефіциті. У таких умовах перемагав той, хто швидко перебудував логістичні маршрути. Компанії використовували:

залізницю замість морського транспорту;
прямі контракти з перевізниками замість великих логістичних хабів;
дрони та локальні склади для доставки у важкодоступні регіони.

Група NOVA (Нова пошта), наприклад, не просто не зупинилася, а відкрила нові відділення і впровадила автоматизовані термінали в прикордонних регіонах.

3. Енергонезалежність — реакція на блекаути

Після масових атак на енергетичну інфраструктуру наприкінці 2022 — початку 2023 року, компанії почали активно встановлювати:

генератори;
системи безперебійного живлення;
сонячні панелі;
акумуляторні станції.

Це не тільки дозволило зберегти операційну діяльність, а й зменшило залежність від державної енергосистеми.

4. Трансформація бізнес-моделей

Рітейлери швидко перейшли в онлайн. Виробники — почали співпрацю з маркетплейсами. IT-компанії — розширили аутсорсинг. Агрокомпанії — запровадили контрактне землеробство та об’єднувалися у кооперативи.

Найуспішніші гравці не просто пережили шок, а змінили свою бізнес-модель під нову реальність.

5. Інвестиції у кіберзахист та діджиталізацію

З підвищеною кіберзагрозою багато компаній активізували захист інформації, перейшли на хмарні рішення, автоматизували фінанси, склади, HR. Це зменшило людський фактор, підвищило швидкість ухвалення рішень і знизило витрати.

6. Людський капітал — у центрі

Компанії інвестували у персонал:

підтримка родин мобілізованих;
гнучкий графік;
внутрішні навчання та перекваліфікація;
психологічна допомога.

Адаптація до війни — це не тільки про бізнес-процеси, а й про емпатію всередині організації.

ІТ-сектор: невелика кількість, але висока адаптивність

На перший погляд, ІТ-сектор у рейтингу Forbes виглядає скромно: всього 12 компаній у ТОП-200. Але якщо копнути глибше — це один із найстабільніших та найгнучкіших секторів української економіки. Його сила не в кількості, а в якості, швидкості адаптації, міжнародній присутності та унікальній бізнес-моделі.

Чому ІТ-компаній у рейтингу небагато?

Причина проста: ІТ не оперує фізичними активами, не має складів, логістичних хабів, мільярдних оборотів у гривні. Вони продають інтелектуальний продукт, а не тонни металу чи тонни зерна. Водночас:

Середній ІТ-бізнес має високу маржу, низькі операційні витрати та стійку виручку.
Їхні клієнти — це США, Європа, Канада, Австралія. Це валютна виручка, яка стабілізує платіжний баланс країни.
Вони швидко адаптуються до віддаленої роботи, працюють із будь-якої точки світу.

Хто в ТОП-200 із ІТ-сектору у 2025?

SoftServe — один із найбільших IT-експортерів України.
EPAM — глобальний гравець з українськими коренями.
Genesis — технологічна група, відома маркетплейсами й продуктами.
Ajax Systems — унікальний приклад hardware-компанії в ІТ-сегменті.
Globallogic, Luxoft, Ciklum — лідери у сфері аутсорс-розробки.

Ці компанії показують стабільну виручку, приріст клієнтів і вихід на нові ринки.

Як ІТ-сектор пережив війну?

Оперативна евакуація персоналу — 90% компаній перевели людей у безпечні регіони або за кордон у перші місяці війни.
Мобільність і діджиталізація — 100% процесів переведені онлайн: документообіг, розробка, комунікації.
Валюта і експорт — у 2024–2025 роках ІТ зберіг валютну виручку на рівні понад $7 млрд на рік.
Стабільне зростання персоналу — попри війну, багато компаній продовжили найм, створюючи тисячі нових робочих місць з конкурентною зарплатнею.

Чому ІТ залишається стратегічним сектором?

Це мізерна залежність від фізичної інфраструктури.
Експортна орієнтованість — не прив’язані до локального споживача.
Висока частка молодих кадрів, здатних швидко перекваліфікуватися.
Постійна інноваційність і гнучкість.

Це сектор, який формує новий імідж України у світі: країна не тільки з сильними воїнами, а й з потужними IT-спеціалістами.

У 2026 році саме ІТ може стати каталізатором економічного стрибка, адже технології проникають у всі сектори — від агро до логістики. Вже зараз ІТ не просто окремий ринок — це інструмент трансформації всього українського бізнесу.

Концентрація виручки в руках топ-20: що це означає

Одна з найяскравіших особливостей рейтингу Forbes Україна 2025 — це надзвичайно висока концентрація доходів у руках перших 20 компаній. Вони генерують майже третину всієї сукупної виручки ТОП-200, що є потужним сигналом для економістів, аналітиків і, звісно, державних регуляторів.

Чому це важливо?

У нормальній, диверсифікованій економіці — великий бізнес співіснує з середнім і малим, формуючи здорову конкуренцію. Але якщо десятки компаній мають монопольний або олігопольний вплив на ключові галузі, це може створити ризики:

Фінансові — збій у роботі одного гіганта здатен обвалити сектор.
Політичні — великі корпорації отримують надмірний вплив на регуляторну політику.
Ресурсні — основні постачання та логістика концентруються в руках обмеженого кола гравців.

З іншого боку, саме великі компанії мають достатній резерв міцності, щоб пережити війну, інвестувати в розвиток, зберігати зайнятість і сплачувати податки.

Хто в топі за виручкою?

Компанії, які генерують найбільші обсяги доходів:

Метінвест — 323,2 млрд грн
ДТЕК — 245,9 млрд грн
АТБ — 208,9 млрд грн
Kernel — 158,1 млрд грн
Fozzy Group — 143,8 млрд грн

Сукупна виручка лише цих п’яти компаній — майже 1,1 трлн грн. А якщо додати до них МХП, ОККО, Novus, Rozetka, Запоріжсталь — отримаємо критичну масу економічного впливу.

Плюси концентрації:

Інвестиційна привабливість: великі компанії можуть залучати міжнародні кошти, кредити, гранти.
Податкова стабільність: вони генерують значну частину бюджетних надходжень.
Можливість масштабування: швидко запускають нові напрямки, відкривають ринки.

Мінуси концентрації:

Низька конкуренція: важко «зайти» в ринок новим гравцям.
Ризики «занадто великих, щоб збанкрутувати»: уряд може бути змушений їх рятувати.
Дисбаланс у доступі до ресурсів: великі гравці «вимивають» кадри, землю, інфраструктуру.

Що це означає для України у 2026?

З одного боку — великі корпорації тягнуть на собі економіку. З іншого — країні потрібен збалансований розвиток, підтримка середнього і малого бізнесу, стимулювання конкуренції.

Концентрація виручки — це виклик і можливість одночасно. Завдання держави — створити умови, щоб великі бізнеси залишалися драйверами, але не ставали гальмом для ринкової динаміки.

Висновок простий: топ-20 компаній — хребет економіки, але не вся її суть. І якщо Україна хоче сильного, стійкого, різноманітного бізнес-середовища — потрібно працювати над балансом сил.

Прогнози: які сектори будуть драйверами у 2026

Події 2022–2025 років остаточно зруйнували ілюзію «стабільної» економіки, але водночас створили нову реальність — економіку швидких рішень і гнучких моделей. У 2026 році розвиток визначатимуть не ті, хто найбільший за масштабом, а ті, хто вміє працювати в умовах невизначеності. Аналіз рейтингу Forbes ТОП-200 дозволяє чітко окреслити галузі, які вже зараз формують майбутній економічний каркас країни.

Перш за все, це логістика. Перебудова торговельних маршрутів, зростання внутрішнього споживання та e-commerce зробили логістичні компанії критично важливими. У 2026 році цей сектор отримає додатковий імпульс через розвиток західних хабів, автоматизацію складів і розширення міжнародних перевезень.

Другим стабільним драйвером залишиться агропромисловий комплекс. Українське агро довело, що здатне працювати навіть без повноцінного доступу до портів. У фокусі — переробка всередині країни, експорт продукції з вищою доданою вартістю та впровадження агротехнологій. Саме ці напрями можуть дати агросектору нову хвилю зростання у 2026 році.

Третій ключовий напрям — ІТ та цифрові сервіси. Українські технологічні компанії залишаються конкурентними на глобальному ринку, а попит на розробку, кібербезпеку, AI-рішення та SaaS лише зростає. У 2026 році ІТ не тільки генеруватиме валютну виручку, а й дедалі активніше інтегруватиметься в традиційні галузі — агро, логістику, промисловість.

Окремої уваги заслуговує будівництво та інфраструктура. Проєкти відбудови, фінансовані міжнародними партнерами, формують довгостроковий попит на будматеріали, інжиніринг, транспортну техніку та машинобудування. Для бізнесу це означає стабільні контракти і прогнозовані обсяги робіт на роки вперед.

Ще один стратегічний сектор — фармацевтика та медицина. Війна показала, що локальне виробництво ліків і медичних товарів — це елемент національної безпеки. У 2026 році зростатиме держзамовлення, імпортозаміщення та інвестиції в біотехнології.

Не менш перспективною залишається відновлювана енергетика. Бізнес і домогосподарства дедалі частіше інвестують у власну генерацію, а міжнародні партнери зацікавлені у «зелених» проєктах в Україні. Сонячні, вітрові та акумуляторні системи стануть одним із найбільш інвестиційно привабливих напрямів.

І нарешті — оборонно-промисловий комплекс. Українські приватні виробники військової техніки та обладнання вже довели свою ефективність. У 2026 році очікується зростання державних контрактів, розвиток R&D та вихід на експортні ринки.

Отже, 2026 рік стане роком структурного зростання, де головними факторами успіху будуть адаптивність, технологічність і здатність працювати в довгому горизонті. Бізнес, який уже пройшов випробування війною, отримує унікальний шанс стати основою нової економіки України.

Висновки: стратегічна стійкість великого бізнесу в Україні

Рейтинг ТОП-200 найбільших приватних компаній України за версією Forbes у 2025 році чітко показує головне: український бізнес не зламався — він трансформувався. Війна стала каталізатором змін, які в мирний час розтягнулися б на десятиліття. І саме великий приватний бізнес взяв на себе роль стабілізатора економіки в найскладніший період новітньої історії країни.

По-перше, структура рейтингу демонструє переорієнтацію економіки на внутрішню стійкість. Торгівля, агросектор і логістика формують базу споживання та зайнятості, тоді як енергетика, металургія й оборонна промисловість залишаються індустріальним каркасом. Українська економіка більше не спирається лише на експорт сировини — вона поступово вибудовує багаторівневу модель з переробкою, сервісами та технологіями.

По-друге, рейтинг підтверджує високу концентрацію економічної сили. Топ-20 компаній акумулюють значну частину виручки, інвестицій і людського капіталу. У воєнний час це радше перевага, ніж недолік: великі гравці мають фінансову «подушку», доступ до кредитів, міжнародних партнерів і можуть брати на себе соціальну відповідальність. Водночас у середньостроковій перспективі країні важливо зберігати баланс і стимулювати розвиток середнього бізнесу.

По-третє, 2025 рік показав, що зростання доходів більше не гарантує прибутковості. Тиск на маржу, зростання витрат і логістичні ризики змусили компанії переосмислити підхід до масштабування. Ефективність, автоматизація, контроль витрат і гнучкість стали ключовими факторами виживання. Це означає, що бізнес-моделі майбутнього будуть компактнішими, технологічнішими й менш залежними від фізичної інфраструктури.

По-четверте, великий бізнес відіграв критичну соціальну роль. Сотні тисяч робочих місць, підтримка мобілізованих працівників, участь у відновленні громад і допомога армії перетворили компанії з рейтингу Forbes на важливий елемент національної стійкості. У 2025 році бізнес став не просто платником податків, а партнером держави.

І нарешті, головний висновок: український приватний сектор увійшов у фазу нової зрілості. Компанії навчилися працювати в умовах постійного ризику, швидко приймати рішення й будувати довгострокові стратегії без ілюзії стабільності. Саме ці якості стануть фундаментом економічного відновлення та зростання у 2026 році і далі.

ТОП-200 Forbes — це не просто рейтинг найбільших компаній. Це зріз економіки, яка воює, адаптується і готується до відбудови. І в цьому контексті великий бізнес уже довів: він здатен бути не слабкою ланкою, а опорою країни.

FAQ: відповіді на популярні запитання

Хто очолив рейтинг ТОП-200 найбільших компаній України у 2025 році?

Лідером рейтингу Forbes Україна у 2025 році став «Метінвест», який показав найбільший обсяг виручки серед приватних компаній. Попри збитковість, компанія залишається ключовим гравцем у металургії та видобувній галузі й має стратегічне значення для економіки країни.

Які галузі домінують у рейтингу Forbes ТОП-200?

Найбільше компаній представлено у роздрібній та оптовій торгівлі, а також в агропромисловому комплексі. Також значну роль відіграють енергетика, металургія, логістика, фармацевтика та ІТ. Саме ці галузі забезпечують основу зайнятості, внутрішнього попиту та експорту.

Чому деякі компанії з великою виручкою мають збитки?

Висока виручка не гарантує прибутковості. У 2024–2025 роках бізнес зіткнувся зі зростанням витрат на енергію, логістику, зарплати та кредитування. Через це маржа знизилася, особливо у капіталомістких галузях — металургії, енергетиці, промисловості.

Чи є в рейтингу нові компанії порівняно з попередніми роками?

Так. Рейтинг 2025 року включає десятки нових гравців, які раніше належали до середнього бізнесу. Вони змогли швидко вирости завдяки гнучкості, новим бізнес-моделям і зміні ринкової кон’юнктури в умовах війни.

Наскільки важливі компанії з ТОП-200 для економіки України?

Компанії з рейтингу Forbes забезпечують понад 750 тисяч робочих місць, формують значну частину податкових надходжень і підтримують соціальну стабільність. Фактично, це економічний фундамент приватного сектору України у 2025 році.

Чи можна використовувати рейтинг Forbes як орієнтир для інвестицій?

Так, але з поправкою. Рейтинг добре показує масштаб і вплив компаній, однак інвесторам варто додатково аналізувати прибутковість, боргове навантаження, маржу та адаптивність бізнесу, а не лише обсяг виручки.

Чи зміниться структура рейтингу у 2026 році?

З великою ймовірністю — так. Очікується посилення ролі логістики, ІТ, фармацевтики, відновлюваної енергетики та оборонної промисловості. Частина компаній може втратити позиції, якщо не адаптується до нових економічних умов.

Підпишіться на Телеграм канал

З нами вже понад 15 000 українських підприємців